Заочне рішення: що це і чим відрізняється від звичайного
Відмінність між заочним і звичайним рішенням полягає у трьох речах: у порядку ухвалення, у строках набрання законної сили та в порядку оскарження. Розберемо їх по черзі.
Коли виноситься звичайне, а коли заочне рішення
В обох випадках суд викликає сторони для участі у справі — різниця в тому, що відбувається далі.
Звичайне рішення ухвалюється, коли в засіданні присутні обидві сторони, або коли відповідач був належно повідомлений, але не з'явився. При цьому винесенню звичайного рішення передує наявність відзиву відповідача у справі — тобто його письмової позиції.
Заочне рішення суд виносить за іншого збігу умов: відповідач обізнаний із засіданням, але не з'явився, не повідомив суду причини неявки, не подав відзив — і при цьому позивач не проти винесення саме заочного рішення.
Іншими словами, ключова відмінність на вході — чи подав відповідач відзив і чи брав участь у справі.
Строки набрання законної сили
Звичайне рішення набирає законної сили через 30 днів після його винесення — тобто після спливу строку на апеляційне оскарження, якщо скаргу не було подано.
Заочне рішення дає відповідачу окремий інструмент: він може подати заяву про перегляд рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо ж повний текст рішення не вручено в день проголошення, цей строк становить 20 днів з дня вручення повного тексту.
Порядок оскарження — головна відмінність
І ось найважливіша частина, де звичайне й заочне рішення розходяться найсильніше.
Звичайне рішення не може бути переглянуте тим самим судом, який його ухвалив. Єдиний шлях — апеляційне оскарження, протягом 30 днів з дня проголошення (або з дня складення повного рішення, якщо його не проголошували в засіданні).
Заочне рішення дає відповідачу додаткову опцію: він може спершу подати заяву про перегляд до того самого суду, який ухвалив рішення, протягом 30 днів з дня проголошення. І лише якщо в задоволенні цієї заяви буде відмовлено — далі відкривається шлях до апеляції.
Апеляційна скарга в обох випадках подається протягом 30 днів. Але для заочного рішення строк на апеляцію спливає також після відмови в задоволенні заяви про перегляд — тобто відповідач фактично має два послідовні механізми захисту, а не один.
Підсумок
Головна практична різниця для відповідача така: за звичайним рішенням єдиний шлях — одразу апеляція, а за заочним спершу можна звернутися про перегляд до того ж суду. Але всі ці можливості обмежені стислими строками, і пропущений строк закриває шлях до захисту. Тому за будь-якого рішення — звичайного чи заочного — реагувати варто одразу.
Проти вас винесли заочне рішення, і ви не знаєте, який строк ще діє для його перегляду? Залиште заявку на сторінці — оцінимо ситуацію й підкажемо, у який спосіб і в які строки можна оскаржити рішення.