Захист честі та гідності: умови та наслідки
Коли це питання стає актуальним
Потреба захищати честь і гідність виникає тоді, коли щодо фізичної чи юридичної особи поширюється інформація, яка є наклепом, має образливий характер і порушує честь та гідність — конкретної людини, компанії чи її колективу.
Наслідки таких дій бувають відчутними. Для людини це може обернутись упередженим ставленням оточення, хуліганськими діями третіх осіб, булінгом або порушенням прав її дітей — коли про особу поширено неправдиві відомості. Для компанії наслідком часто стає відтік клієнтів, зниження попиту на продукцію чи послуги і, відповідно, падіння прибутку.
Що каже закон
Відповідно до Конституції України честь і гідність людини є найвищою соціальною цінністю, і кожному гарантується право на повагу до його гідності.
Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження поглядів відповідає обов'язок — не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Тобто свобода слова не безмежна: вона закінчується там, де починається поширення неправди про іншого.
Яка інформація вважається недостовірною
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво — тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але подані неповно чи перекручено.
За загальним правилом особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
І ось ключовий принцип, про який варто знати. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, доки той, хто її поширив, не доведе протилежного. Це називається презумпцією добропорядності — тобто тягар доведення лежить не на тому, про кого написали, а на тому, хто написав.
Що це означає на практиці
Візьмімо поширений приклад — негативний відгук про роботу фірми. Якщо це суб'єктивна думка, яка не має обґрунтування й не може підтвердитись ні документально, ні в інший спосіб, і при цьому містить неправдиву інформацію, що призвела до негативних наслідків для компанії, — остання вправі звернутися до суду за захистом своїх прав.
Якщо особа, яка поширила негативну й неправдиву інформацію, добровільно не видаляє її та не спростовує, потерпіла сторона має право звернутися до суду з вимогою про: видалення записів, спростування інформації, стягнення моральної шкоди, а також відшкодування витрат на правничу допомогу.
Підсумок
Перш ніж щось публічно написати чи прокоментувати, варто зважити наслідки — вони можуть виявитись доволі затратними. А якщо неправдива інформація поширена вже про вас чи вашу компанію, закон дає реальні інструменти захисту: від спростування до відшкодування шкоди.
Про вас чи вашу компанію поширили неправдиву інформацію, і це завдало шкоди? Залиште заявку на сторінці — оцінимо ситуацію й підкажемо, як домогтися спростування та відшкодування.