Шлюбний договір: коли укладається і що до нього не включається
Шлюбний договір (у побуті — шлюбний контракт) укладається виключно в письмовій формі й обов'язково посвідчується нотаріально. Без нотаріального посвідчення він не має юридичної сили.
Коли можна укласти договір
Закон допускає кілька моментів для укладення шлюбного договору:
До реєстрації шлюбу — нареченими, після подачі заяви про реєстрацію шлюбу. У цьому випадку договір набирає чинності в момент реєстрації шлюбу.
У день реєстрації шлюбу або вже під час перебування у шлюбі — тоді договір набирає чинності в день його нотаріального посвідчення.
Тобто укласти його можна як до шлюбу, так і будь-коли впродовж нього.
Навіщо укладають шлюбний договір
Головна мета — заздалегідь деталізувати, як вирішуватимуться можливі спірні ситуації. Зазвичай договір укладають саме тоді, коли подружжя хоче відійти від стандартного правила поділу майна «50 на 50» і прописати власні умови.
Що можна включити до договору
До шлюбного договору можуть входити майнові питання, зокрема:
розподіл нерухомого майна;
умови утримання одного з подружжя;
розподіл доходів від бізнесу;
вимоги щодо виплати кредитів;
оплата відпусток та періодичність спільного відпочинку.
Що заборонено включати
А ось тут закон встановлює чіткі межі. До шлюбного договору не можна включати:
питання особистих відносин між подружжям;
питання виховання, проживання та відносин з дітьми;
питання особистих немайнових прав, зокрема вибору професії чи місця проживання.
Простіше кажучи, шлюбний договір регулює майно й гроші — але не особисте життя, не дітей і не свободу вибору кожного з подружжя.
Важливі обмеження
Є кілька ситуацій, які варто знати заздалегідь:
Особи, які проживають у незареєстрованому шлюбі (так зване цивільне подружжя), навіть тривалий час, не мають права укладати шлюбний договір — він доступний лише офіційно зареєстрованому подружжю або нареченим.
Договір не може ставити одного з подружжя у вкрай невигідне матеріальне становище — така умова робить його вразливим для оскарження.
Зміна, відмова та оскарження
Шлюбний договір не є остаточно незмінним:
Зміни можливі за згодою обох сторін — шляхом нотаріального посвідчення угоди про зміну.
Відмова від договору також можлива за взаємною згодою — через відповідну заяву про відмову.
Визнання недійсним можливе за рішенням суду — за позовом одного з подружжя або особи, чиї права порушено.
Підсумок
Шлюбний договір — це інструмент, який дає подружжю змогу самостійно врегулювати майнові відносини й уникнути суперечок у майбутньому. Але він має чіткі межі: регулює лише майно, вимагає нотаріального посвідчення й не може бути несправедливим до одного з подружжя. Через це грамотно складений договір найкраще готувати за участю юриста — щоб згодом його не визнали недійсним.
Плануєте укласти шлюбний договір або хочете оскаржити наявний? Залиште заявку на сторінці — допоможемо скласти договір з урахуванням ваших інтересів або оцінимо підстави для його оскарження.