Порядок спілкування з дитиною: як вирішується спір

Порядок спілкування з дитиною: як вирішується спір

Коли батьки живуть окремо, питання, коли й як другий із них бачитиметься з дитиною, нерідко доводиться вирішувати через суд. Пояснюємо, чому в таких справах обов'язкова участь служби у справах дітей, чому не можна повністю заборонити спілкування й що означає «врахування інтересів дитини» на практиці.

Спір щодо порядку спілкування з дитиною

Спір про порядок спілкування з дитиною вирішується виключно в судовому порядку. І в таких справах є кілька особливостей, які важливо розуміти обом батькам ще до звернення до суду.

Обов'язкова участь служби у справах дітей

При розгляді такої справи обов'язковим є залучення служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

Тут варто звернути увагу на важливий нюанс: місце реєстрації батьків може не збігатися з фактичним місцем проживання. Дитина зазвичай живе з одним із батьків, і це місце не завжди відповідає адресі реєстрації — а для визначення належної служби у справах дітей значення має саме фактичне проживання.

Висновок служби у справах дітей

Суд обов'язково враховує висновок служби у справах дітей. Перед його наданням служба проводить власне засідання, на якому розглядає документи, подані батьками, і заслуховує їхню думку.

Тут — практично важливий момент. Часто одна зі сторін не з'являється на такі засідання, вважаючи, що це необов'язково й усе одно все вирішить суд. Це помилка. У такому випадку служба все одно надає до суду висновок — але вже із зазначенням дат, на які батьків викликали, факту їхньої неявки, і викладає своє бачення на підставі наявних документів, з урахуванням того, що сторона проігнорувала засідання. Іншими словами, неявка не зупиняє процес, а лише позбавляє сторону можливості висловити свою позицію.

Чому не можна заборонити спілкування

Ключовий принцип, на якому будуються такі справи: той з батьків, з ким проживає дитина, не може категорично забороняти її спілкування з іншим із батьків. Більше того — це стосується не лише другого з батьків, а й бабусі та дідуся, які теж мають право на спілкування з дитиною.

Виняток лише один: якщо існує реальна загроза життю чи здоров'ю дитини з боку того, хто прагне спілкування. Але й ця загроза має бути підтверджена відповідними доказами, а не залишатися лише твердженням.

Що можна зробити замість заборони

Важливо розуміти: незгода з певним форматом спілкування не означає, що його можна просто заблокувати. Натомість сторона має право запропонувати свій варіант — інший графік, спосіб спілкування, за потреби присутність певних осіб під час зустрічей.

Тобто логіка тут така: категорично заперечувати спілкування не можна, але можна запропонувати такий порядок, який враховував би і безпеку та інтереси дитини, і позицію того з батьків, з ким вона проживає. Суд шукає баланс, а не приймає бік того, хто просто відмовляє.

Підсумок

Спори про спілкування з дитиною вирішуються через суд за обов'язкової участі служби у справах дітей, і в центрі завжди стоять інтереси самої дитини. Повністю заборонити спілкування можна лише за доведеної загрози для неї — в усіх інших випадках закон орієнтує батьків не на заборону, а на пошук робочого графіка спілкування. Тому найкраща стратегія — не блокувати, а пропонувати зважений і обґрунтований порядок.

Не можете домовитися про порядок спілкування з дитиною або зіткнулися із забороною бачитися з нею? Залиште заявку на сторінці — оцінимо вашу ситуацію й підкажемо, як діяти в інтересах дитини.